Закон Ома для ділянки кола

Вітаю!

Розпочинаємо вивчення теми №10!

Установимо зв’язок між силою струму, напругою та опором провідника і розкриємо об’єктивний характер закону Ома

Усе те, що ви дізналися про опір провідника та про залежність сили струму в провіднику від напруги на його кінцях, справджується і для ділянки кола, яка містить будь-яку кількість провідників. Цю залежність сформулював, дослідно довів і математично обґрунтував Георг Ом. На його честь її назвали законом Ома.
Перед нами сьогодні постала проблема необхідності розуміння залежності сили струму від напруги й опору провідника. Для розв’язання цієї проблеми треба провести дослідження простого електричного кола.

Досліджуваним елементом у такому колі є провідник опором R. У ролі такого провідника може бути шкільний штепсельний реостат, який дозволяє змінювати опір ділянки кола від 1 до 10Ом.

Дослід№1

У коло вмикаємо провідник опором 5Ом і поступово збільшуємо напругу. Зіставляючи покази амперметра і вольтметра, встановлюємо, що сила струму пропорційна напрузі. Зроблений висновок добре ілюструє графік.

Дослід №2

Установлюємо в колі напругу 3В, змінюємо опір провідника від 1Ом до 6Ом. При цьому стежимо, щоб напруга залишалась незмінною. Для цього використовуємо реостат або регулятор напруги випрямляча.

Одержані результати вимірювання сили струму дозволяють зробити висновок, що сила струму обернено пропорційна опору провідника. Висновки добре ілюструє графік.

На основі проведених дослідів, доходимо до загального висновку, що сила струму в однорідній ділянці кола прямо пропорційна напрузі і обернено пропорційна її опору. Це твердження називають законом Ома.

Математичним записом закону Ома є формула

де R – опір ділянки кола, який залежить тільки від властивостей провідників, що складають ділянку.

Закон Ома один із найважливіших фізичних законів, і більша частина розрахунків електричних кіл в електротехніці ґрунтується саме на ньому.

Розглянемо задачу!

Під час виготовлення реостата на керамічний циліндр діаметром 5см було намотано 122 витки ніхромового дроту з площею поперечного перерізу 0,8мм². На яку максимальну напругу розрахований цей реостат, якщо сила струму в ньому не може перевищувати 0,8А?

Домашнє завдання:

Задача №1: яка сила струму в провіднику опором 35Ом за напруги 70В?

Задача №2: яка сила струму в константа новому провіднику завдовжки 3м і площею поперечного перерізу 1,5мм² за напруги 10В?

Список використаних джерел

1.        Божинова Ф.Я., Кірюхін М.М., Кірюхіна О.О. Фізика. 9 клас. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

2.        Гончаренко С.У., Коршак Є.В., Коршак Н.М. Методика розв’язування задач з фізики. – К.: Вища шк., 1976.

3.        Гельфгат И.М., Генденштейн Л. Э., Кирик Л.А. 1001 задача по физике с решениями. – Харьков – Москва, «Развивающее обучение», 1996.

4.        Гофман Ю.В. Законы, формулы, задачи физики. Справочник. – К.: Наук. Думка, 1994.

5.        Элементарный учебник физики. Под редакцией акад. Г.С. Ландсберга Том II «Электричество и магнетизм». – М.: Изд-во «Наука» - главная редакция физико-математической литеретуры, 1996.

6.        Коршак Є.В., Ляшенко О. Планування уроків фізики у 8 класі. – Фізика та астрономія в школі. – 1999. - №4. – С.14-18.

7.        Крот Ю. Є. Фізика у визначеннях, таблицях і схемах. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

8.        Лукашик В.І. Збірник запитань і задач з фізики. – К.: Рад. шк., 1991. – 208с.

9.        Петрусенко Н.И. Сборник диктантов по физике. – Минск: Нар. Асвета, 1982. – 64с.

10.   Савченко В.Ф. та ін. Уроки фізики у 7-8 класах: Метод. Посіб. Для вчителів/ В.Ф. Савченко, С.В. Коршак, О.І. Ляшенко. Фізичні бувальщини. На допомогу вчителю фізики/ В.Ф. Савченко. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 320с.

11.   Савченко М.О. Фізика: Розв’язування задач. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2004.

12.   Соколович Ю.А., Богданова Г.С. Фізика. Довідник з прикладами розв’язування задач. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.
13. https://test.edu.vn.ua/media/images/physics/11/test_2006/30.jpg
14. https://subject.com.ua/textbook/physics/8klas_3/8klas_3.files/image261.jpg
15. https://school.home-task.com/images/image189_42.jpg
16. https://works.doklad.ru/images/jBt9wk0gPUk/7cf97af8.gif
17.https://narodna-osvita.com.ua/uploads/pistun8fiz/pistun8fiz-211.jpg
18. https://99px.ru/sstorage/86/2016/01/image_86300116003714522505.gif

Залежність опору провідника від його довжини, площі перерізу та матеріалу. Реостати

Вітаю! Розпочинаємо вивчення теми №9!

Ознайомимось із залежністю електричного опору провідника від його довжини, площі перерізу і матеріалу, роз’яснимо будову і принцип дії реостатів!

   Ми так звикли до різноманітних електротехнічних пристроїв, що часто не замислюємось, як саме вони працюють. Наприклад, кожен із вас збільшував гучність звуку радіо чи телевізора або спостерігав за тим як поступово гасне світло в кінозалі перед початком сеансу. Але чи ставили ви перед собою питання «Як це вдається?» Спробуємо розібратися. А ще ви дізнаєтеся, чому в разі виготовлення проводів для лінії електропередачі або електропроводки для помешкань зазвичай використовують алюміній і мідь, а не значно дешевшу сталь.

       З’ясуємо від чого залежить опір провідника. Коли по металевому провіднику йде струм, то вільні електрони, рухаючись напрямлено, зіштовхуються з йонами, кристалічної гратки металу. У результаті цих зіткнень, середня швидкість напрямленого руху заряджених частинок зменшується: провідник чинить опір електричному струмові.

Відомо, що опір провідника залежить від його довжини, площі поперечного перерізу та матеріалу з якого він виготовлений. Переконаємося у цьому за допомогою дослідів.

         Питомий опір речовини – це фізична величина, яка характеризує електричні властивості даної речовини і чисельно дорівнює опору виготовленого з неї провідника довжиною 1м і площею поперечного перерізу 1м^{2 .}

Одиниця питомого опору в СІ – ом - метр (Ом∙м).

На практиці зазвичай мають справу з провідниками площі перерізів яких надзвичайно малі.

Опори провідників, які мають однакові геометричні розміри, але виготовлені з різних речовин, суттєво відрізняються. А це означає, що й питомі опори речовин є різними. Досліди показують, що значення питомого опору зумовлене хімічною природою речовини та істотно залежить від її температури.

Питомий опір гуми, ебоніту та порцеляни дуже великий. Отже, ці речовини практично не проводять електричного струму, і тому в електротехніці їх використовують як ізолятори.

На тому факті, що опір провідника прямо пропорційний його довжині, базується принцип дії реостата.

Реостат – це пристрій зі змінним опором, призначений для регулювання сили струму на ділянці електричного кола.

Реостат, включений в електричне коло пристрою, дозволяє регулювати силу струму, а отже змінювати гучність звуку радіоприймача, яскравість свічення лампи тощо.

З найпростішим реостатом ви вже познайомились, коли вивчали залежність опору провідника від його довжини. Звичайно, що реостати, які застосовують на практиці, більш зручні. Розглянемо двоконтактний повзунковий реостат.

Металевий дріт намотують на керамічний циліндр і таким чином зменшують габарити реостата. Над обмоткою закріпляють металевий стрижень, по якому переміщують міцно притиснутий до обмотки ковзний контакт – повзунок.

Реостат має дві клеми (два контакти) одна з яких з’єднана зі стрижнем, а друга - з обмоткою. Коли реостат приєднаний до кола, електричний струм проходить від однієї клеми до другої – по витках обмотки до повзунка, а потім по стрижню.

Пересуваючи повзунок уздовж обмотки, плавно збільшують або зменшують довжину ділянки, в якій проходить струм. У результаті, опір реостата так само плавно збільшується або зменшується, а це приводить до плавної зміни сили струму.

Повзунковий реостат може мати три клеми. Такий реостат називають триконтактним повзунковим реостатом. Його можна використовувати не тільки сили струму в колі, але й напруги. Під час роботи в режимі дільника, реостат вмикають за допомогою всіх трьох клем.

Крім повзункових реостатів на практиці використовують й інші типи реостатів, наприклад важільні (секційні) реостати. На відміну від повзункових, опір важільних реостатів змінюється стрибками, відповідно стрибками змінюється й сила струму. Важільні реостати застосовують для вмикання й вимикання електродвигунів.

Кожний реостат розрахований на певну напругу. Максимальний опір реостата і найбільша можлива напруга для нього зазначені в спеціальній табличці, розміщеній на корпусі пристрою.

Обмотки реостатів зазвичай виготовляють із металів (або їх сплавів) з високим питомим опором (константан, манганіт, ніхром, фехраль).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: чому дорівнює опір 1м мідного дроту товщиною в 0,15мм?

Рефлексія

Відшукай слова! Керуйся підказками рухаючи повзунками внизу та збоку.

Список використаних джерел

1.        Божинова Ф.Я., Кірюхін М.М., Кірюхіна О.О. Фізика. 9 клас. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

2.        Гончаренко С.У., Коршак Є.В., Коршак Н.М. Методика розв’язування задач з фізики. – К.: Вища шк., 1976.

3.        Гельфгат И.М., Генденштейн Л. Э., Кирик Л.А. 1001 задача по физике с решениями. – Харьков – Москва, «Развивающее обучение», 1996.

4.        Гофман Ю.В. Законы, формулы, задачи физики. Справочник. – К.: Наук. Думка, 1994.

5.        Элементарный учебник физики. Под редакцией акад. Г.С. Ландсберга Том II «Электричество и магнетизм». – М.: Изд-во «Наука» - главная редакция физико-математической литеретуры, 1996.

6.        Коршак Є.В., Ляшенко О. Планування уроків фізики у 8 класі. – Фізика та астрономія в школі. – 1999. - №4. – С.14-18.

7.        Крот Ю. Є. Фізика у визначеннях, таблицях і схемах. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

8.        Лукашик В.І. Збірник запитань і задач з фізики. – К.: Рад. шк., 1991. – 208с.

9.        Петрусенко Н.И. Сборник диктантов по физике. – Минск: Нар. Асвета, 1982. – 64с.

10.   Савченко В.Ф. та ін. Уроки фізики у 7-8 класах: Метод. Посіб. Для вчителів/ В.Ф. Савченко, С.В. Коршак, О.І. Ляшенко. Фізичні бувальщини. На допомогу вчителю фізики/ В.Ф. Савченко. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 320с.

11.   Савченко М.О. Фізика: Розв’язування задач. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2004.

12.   Соколович Ю.А., Богданова Г.С. Фізика. Довідник з прикладами розв’язування задач. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

Електричний опір

Увага! Розпочинаємо вивчення теми №8!

Озайомимось з електричним опором провідників як фізичною величиною, дамо пояснення природи електричного опору з використанням уявлень електронної теор
Повторимо вивчене. Розгляньте задачу та запишіть її до зошита

         

Згадайте механічний аналог електричного кола. А тепер уявіть, що досить тривалий час саме ви будете «черпальником», тобто маєте підтримувати обертання вертушки. Як це зробити з найменшими зусиллями? Скоріше за все, ви намагатиметеся зробити так, щоб вода з трубки виливалася повільніше і, очевидно, для цього оберете дуже тонку трубку, а перепад рівней води у посудинах зробите якомого меншим.

Згадайте, що різниця рівнів води – аналог напруги, а кількість води, що пройшла через трубку за 1с, - аналог сили струму. Отже, можемо припустити, що сила струму на ділянці електричного кола зменшується в разі зменшення напруги і залежить від провідних властивостей провідника. Давайте перевіримо ці припущення.

Дослід №1

Спочатку переконаємося, що сила струму в провіднику залежить від напруги на його кінцях. Складемо електричне коло, споживачем у якому буде металевий дріт, а джерелом струму – пристрій, на виході якого можна змінювати напругу. Для вимірювання сили струму та напруги на кінцях кола, що складається з металевого дроту, використаємо амперметр і вольтметр. Дослід показує, що в разі збільшення напруги на дроті у 2 рази сила струму в ньому так само зросте у 2 рази; збільшення напруги на дроті у 2,5 рази приведе до зростання сили струму в ньому також у 2,5 рази і т.д.

Таким чином, у скільки разів збільшиться (зменшиться) напруга на дроті, у стільки ж разів зросте (зменшиться) в ньому сила струму. Інакше кажучи, сила струму в провіднику прямо пропорційна напрузі на кінцях провідника. Цю залежність уперше дослідив Георг Ом у 1826р.

З курсу математики відомо, що таку залежність можна подати у вигляді графіка.

Залежність сили струму в провіднику від напруги на його кінцях називають вольт-амперною характеристикою провідника. Зазвичай її подають у вигляді графіка.

Провівши попередній дослід з іншими провідниками, побачимо: щоразу сила струму в провіднику пропорційна напрузі на його кінцях, а от коефіцієнт пропорційності для кожного випадку буде різним, про що свідчитимуть різні кути нахилу графіків.

 Таким чином, сила струму в провіднику залежить не тільки від напруги на його кінцях, але й від властивостей самого провідника.

    Чим більший опір має провідник, тим менша в ньому сила струму за тієї самої напруги на кінцях провідника. Саме тому величина R отримала таку назву. Провідник, який має опір створює протидію напрямленому руху зарядів у ньому, і при цьому частина електричної енергії перетворюється на внутрішню енергію провідника – аналогічно тому, як сила опору в механіці протидіє механічному рухові тіл і при цьому частина механічної енергії перетворюється на внутрішню.

Електричний опір – це фізична величина, яка характеризує властивість провідника протидіяти електричному струму.

          Одиниця опору в СІ – Ом (ом). 
          1Ом – це опір такого провідника, в якому при напрузі на кінцях в 1В сила струму дорівнює 1А.                        

Більшість радіоелектронних пристроїв неможливо уявити без резисторів – деталей, що забезпечують певні опори. Опір резистора позначають на його корпусі.

 Список використаних джерел:

1.        Божинова Ф.Я., Кірюхін М.М., Кірюхіна О.О. Фізика. 9 клас. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

2.        Гончаренко С.У., Коршак Є.В., Коршак Н.М. Методика розв’язування задач з фізики. – К.: Вища шк., 1976.

3.        Гельфгат И.М., Генденштейн Л. Э., Кирик Л.А. 1001 задача по физике с решениями. – Харьков – Москва, «Развивающее обучение», 1996.

4.        Гофман Ю.В. Законы, формулы, задачи физики. Справочник. – К.: Наук. Думка, 1994.

5.        Элементарный учебник физики. Под редакцией акад. Г.С. Ландсберга Том II «Электричество и магнетизм». – М.: Изд-во «Наука» - главная редакция физико-математической литеретуры, 1996.

6.        Коршак Є.В., Ляшенко О. Планування уроків фізики у 8 класі. – Фізика та астрономія в школі. – 1999. - №4. – С.14-18.

7.        Крот Ю. Є. Фізика у визначеннях, таблицях і схемах. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

8.        Лукашик В.І. Збірник запитань і задач з фізики. – К.: Рад. шк., 1991. – 208с.

9.        Петрусенко Н.И. Сборник диктантов по физике. – Минск: Нар. Асвета, 1982. – 64с.

10.   Савченко В.Ф. та ін. Уроки фізики у 7-8 класах: Метод. Посіб. Для вчителів/ В.Ф. Савченко, С.В. Коршак, О.І. Ляшенко. Фізичні бувальщини. На допомогу вчителю фізики/ В.Ф. Савченко. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 320с.

11.   Савченко М.О. Фізика: Розв’язування задач. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2004.

12.   Соколович Ю.А., Богданова Г.С. Фізика. Довідник з прикладами розв’язування задач. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.
13. https://www.promelec.ru/UPLOAD/fck/image/lines_pict/rez_1_1_2_1.gif
14. https://www.youtube.com/watch?v=6UTOTgbJ_8E
15. https://img14.postila.ru/resize?w=460&src=%2Fdata%2Ff3%2Fd3%2Feb%2F35%2Ff3d3eb3509a00e9958c4be836d9de980b2c28ea3758179b4b511896f357c66c5.gif

Електрична напруга. Вольтметр

Увага! Розпочинаємо вивчення теми №7!

Під час вивчення даної теми ви здобудете знання про напругу, її одиниці та способи вимірювання!
Перевіримо домашнє завдання:

           Кожен з Вас напевно чув застережливе «Не підходь! Там висока напруга!», обурене «Знову впала напруга в мережі!», запитальне «На яку напругу розрахований цей прилад?». Сьогодні Ви дізнаєтесь, що таке напруга і чому на всіх електротехнічних пристроях наводять її значення.

Ми з вами вже довели, що напрямлений рух заряджених частинок можливий завдяки дії на ці частинки сили з боку електричного поля. А ще ми вже знаємо, що коли тіло рухається під дією певної сили і напрямок руху тіла збігається з напрямком руху цієї сили, то сила виконує роботу. Отже, коли в певній ділянці кола існує струм, то електричне поле виконує роботу. Цю роботу прийнято називати роботою струму.

Робота, яку може виконати або виконує електричне поле, переміщуючи заряд по даній ділянці кола, визначається електричною напругою.

Електрична напруга на певній ділянці кола – це фізична величина, що чисельно дорівнює роботі електричного поля з переміщення одиничного позитивного заряду по цій ділянці .
              Напругу позначають символом U і визначають за формулою: 

де А – робота, яку може виконати (або виконує) електричне поле з переміщення заряду q по даній ділянці кола.

Одиницею напруги в СІ є вольт (В). Ця одиниця отримала назву на честь італійського вченого Алессандро Вольти .

1В – це така напруга на ділянці кола, при якій електричне поле виконує роботу 1Дж, переміщуючи по цій ділянці заряд, що дорівнює 1Кл.

            Крім Вольта, на практиці часто застосовують кратні й частинні одиниці напруги: мікровольт (мкВ), мілівольт (мВ) та кіловольт (кВ).

Так, електрична напруга на клітинній мембрані або мікрочипі становить кілька мікровольтів, а між хмарами під час грози – сотні кіловольтів.

Звернувшись до аналогії між електричним струмом і плином води, можна визначити, що напруга аналогічна різниці рівней води в посудинах.

Якщо рівні води в обох посудинах однакові, то вода з однієї посудини в іншу не переливатиметься. Аналогічно, якщо на кінцях ділянки електричного кола відсутня напруга, то струму в ділянці не буде.

Чим більшою є різниця рівней води в посудинах, тим більшу роботу виконає сила тяжіння під час падіння води масою 1кг. Відповідно чим більшою є напруга на кінцях ділянки кола, тим більшу роботу виконає сила, що діє з боку електричного поля, для переміщення заряду 1Кл. Для вимірювання напруги використовують прилад, який називається вольтметром. Зовні вольтметр дуже схожий на амперметр.

Як і будь-який вимірювальний прилад, вольтметр не повинен впливати на значення вимірюваної величини. Тому вольтметр сконструйований таким чином, що в разі включення його в електричне коло значення напруги на цій ділянці кола практично не змінюється.

Правила, яких необхідно дотримуватися під час вимірювання напруги вольтметром
1. Вольтметр приєднують паралельно до тієї ділянки кола, на якій необхідно виміряти напругу.
2. Клему вольтметра, біля якої стоїть знак «+», слід з’єднувати з проводом, який іде від позитивного полюса джерела струму; клему зі знаком «-» - із проводом, що йде від негативного полюса джерела струму.
3. Для вимірювання напруги на полюсах джерела струму вольтметр приєднують безпосередньо до клем джерела.

Розв'яжемо задачу: напруга на клемах автомобільного акумулятора становить 12В. З якої висоти має впасти вантаж масою 36кг, щоб сила тяжіння виконала таку саму роботу, яку виконує електричне поле, переміщуючи заряд 300Кл по одному з електричних кіл автомобіля ?

Домашнє завдання: Через нитку лампи розжарення тече струм 2А. За якої напруги працює лампа, якщо за 1хв електричне поле в нитці лампи виконує роботу 1,44Дж?

Список використаних джерел:

1.  Божинова Ф.Я., Кірюхін М.М., Кірюхіна О.О. Фізика. 9 клас. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

2. Гончаренко С.У., Коршак Є.В., Коршак Н.М. Методика розв’язування задач з фізики. – К.: Вища шк., 1976.

3. Гельфгат И.М., Генденштейн Л. Э., Кирик Л.А. 1001 задача по физике с решениями. – Харьков – Москва, «Развивающее обучение», 1996.

4. Гофман Ю.В. Законы, формулы, задачи физики. Справочник. – К.: Наук. Думка, 1994.

5. Элементарный учебник физики. Под редакцией акад. Г.С. Ландсберга Том II «Электричество и магнетизм». – М.: Изд-во «Наука» - главная редакция физико-математической литеретуры, 1996.

6. Коршак Є.В., Ляшенко О. Планування уроків фізики у 8 класі. – Фізика та астрономія в школі. – 1999. - №4. – С.14-18.

7. Крот Ю. Є. Фізика у визначеннях, таблицях і схемах. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

8. Лукашик В.І. Збірник запитань і задач з фізики. – К.: Рад. шк., 1991. – 208с.

9. Петрусенко Н.И. Сборник диктантов по физике. – Минск: Нар. Асвета, 1982. – 64с.

10. Савченко В.Ф. та ін. Уроки фізики у 7-8 класах: Метод. Посіб. Для вчителів/ В.Ф. Савченко, С.В. Коршак, О.І. Ляшенко. Фізичні бувальщини. На допомогу вчителю фізики/ В.Ф. Савченко. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 320с.

11. Савченко М.О. Фізика: Розв’язування задач. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2004.

12.Соколович Ю.А., Богданова Г.С. Фізика. Довідник з прикладами розв’язування задач. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

13. https://fc.vseosvita.ua/000c6x-edb1/00a.gif
14. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/Volt%C3%ADmetroPY5aal.gif/220px-Volt%C3%ADmetroPY5aal.gif

Сила струму. Амперметр

Вітаю! Розпочинаємо вивчення теми №6!

Отримаємо знання про силу струму, як кількісну характеристику електричного струму та вимірювання її за допомогою амперметра!

Чому заряджений електроскоп досить довго зберігає заряд у приміщенні з чистим повітрям і швидко розряджається у приміщеннях, де в повітрі є пил або дим?

Розряд електроскопа – це процес протікання струму, через повітря, що оточує електроскоп. У чистому повітрі немає вільних носіїв зарядів, і тому електроскоп не розряджається. У приміщенні із забрудненим повітрям, частинки пилу або диму притягуються до кулі електроскопа, набувають, доторкаючись до нього, заряду того ж знаку і за рахунок кулонівського відштовхування, забирають цей заряд з поверхні кулі. Електроскоп розряджається.

Чи можна створити джерело струму з ебонітової палички та вовняної рукавички?

Головна задача будь-якого джерела струму – розділяти позитивні та негативні заряди. Саме це спостерігається, коли ебонітову паличку натирають об вовну. Тому в принципі ніщо не заважає створити джерело струму з ебонітової палички та вовняної рукавички, але таке джерело може забезпечити тільки короткочасні електричні розряди, струм у яких буде дуже слабкий. Таке джерело струму не матиме жодної практичної цінності.

Вам уже відомо, що для кількісного опису фізичних явищ, властивостей тіл і речовин у фізиці використовують фізичні величини. А за допомогою яких фізичних величин можна кількісно описати процес проходження електричного струму по провіднику?

У металевому стрижні, як ви вже знаєте, є велика кількість вільних носіїв електричного заряду – електронів. Зрозуміло, що коли у стрижні не тече струм, рух електронів у ньому хаотичний. Якщо приєднати стрижень до джерела струму, електрони почнуть рухатись напрямлено і кількість електронів, що проходить за певний час через поперечний переріз стрижня в одному напрямку істотно збільшиться. Отже, в цьому напрямку через поперечний переріз стрижня буде перенесено певний заряд.

Про наявність струму ми можемо стверджувати опираючись на досліди проведені нами на попередніх уроках. А от для кількісної характеристики струму введемо сьогодні поняття сили струму.

Силою струму в провіднику умовно називають кількість заряду, що проходить через поперечний переріз провідника за одиницю часу. 

Позначають силу струму – І.

Таким чином, якщо за час t через поперечний переріз провідника проходить деяка кількість заряду, рівна q, то величина сили струму І дорівнює відношенню q/t, тобто:

Зверніть увагу на те, що перенесення заряду +q в одному напрямку або ж заряду –q в протилежному, з точки зору визначення величини сили струму, абсолютно тотожні. Тому в формулі, під зарядом q, ми розуміємо суму тих зарядів, які були фактично перенесені позитивно зарядженими носіями заряду в напрямку, що умовно прийнятий нами за напрямок сили струму, і негативними - в протилежному напрямку.

Струм, величина і напрям якого не змінюються з часом називають постійним. 

- В яких одиницях вимірюється заряд? Правильно, в Кулонах (Кл).

-  А час? Так, у секундах (с).

Тому, одиниця величини сили струму це така сила струму, при якій за 1с через поперечний переріз провідника проходить заряд в 1Кл. Цю одиницю назвати на честь французького фізика Анрі Марі Ампера (1775-1836) – Ампер, позначають А. На практиці застосовують дещо менші одиниці: міліампер, який дорівнює 0,001А  і мікроампер – 0,000001А.

Якщо відома величина сили струму І (в амперах) в якому-небудь провіднику і час t (в секундах), на протязі якого проходив струм по провіднику, то нам відомий і повний заряд q (в кулонах), що проходить через провідник за цей час. 

Формула використовується в Міжнародній системі СІ, але не для визначення ампера (який вводиться в цій системі в якості основної одиниці), а для визначення одиниці заряду – кулона. Відповідно з один кулон це електричний заряд, перенесений через поперечний переріз провідника за одну секунду при силі струму в один ампер. Це означає, що в системі СІ можна назвати кулон також і ампер-секундою.

Для вимірювання сили струму користуються амперметром 

Як і будь-який прилад, амперметр не повинен впливати на значення вимірюваної величини. Тому амперметр сконструйований таким чином, що у разі приєднання його до електричного кола значення сили струму у колі практично не змінюється.

Правила, яких необхідно дотримуватися під час вимірювання сили струму амперметром:

1. Амперметр умикають у коло послідовно разом з тим провідником у якому необхідно виміряти силу струму.

2. Клему амперметра біля якої стоїть знак «+» необхідно з’єднувати з проводом, що йде від позитивного полюса джерела струму; клему зі знаком «-» - із проводом, що йде від негативного полюса джерела струму.

3. Не можна під’єднувати амперметр до кола у якому відсутній споживач струму.

Розв'яжемо задачу: скільки електронів пройде через поперечний переріз спіралі лампи за 2с, якщо сила струму в спіралі становить 0,32А?

Отже, за 2с через поперечний переріз спіралі лампи пройде  4000000000000000000електронів.

Домашнє завдання: скільки електронів щосекунди проходить через поперечний переріз провідника, у якому тече струм 0,32А?

Список використаних джерел:
1. https://www.youtube.com/watch?v=Cz2Zu6_dH-0
2. https://www.youtube.com/watch?v=dcSsVgGi3Lk
3.https://images.zakupka.com/i3/firms/27/20/20758/ampermetr-peremennogo-toka-shchitovoy-e378-750a-750-5_332c3cdc57a39c3_800x600.jpg

 4. Божинова Ф.Я., Кірюхін М.М., Кірюхіна О.О. Фізика. 9 клас. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

5. Гончаренко С.У., Коршак Є.В., Коршак Н.М. Методика розв’язування задач з фізики. – К.: Вища шк., 1976.

6. Гельфгат И.М., Генденштейн Л. Э., Кирик Л.А. 1001 задача по физике с решениями. – Харьков – Москва, «Развивающее обучение», 1996.

7. Гофман Ю.В. Законы, формулы, задачи физики. Справочник. – К.: Наук. Думка, 1994.

8. Элементарный учебник физики. Под редакцией акад. Г.С. Ландсберга Том II «Электричество и магнетизм». – М.: Изд-во «Наука» - главная редакция физико-математической литеретуры, 1996.

9. Коршак Є.В., Ляшенко О. Планування уроків фізики у 8 класі. – Фізика та астрономія в школі. – 1999. - №4. – С.14-18.

10. Крот Ю. Є. Фізика у визначеннях, таблицях і схемах. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.

11. Лукашик В.І. Збірник запитань і задач з фізики. – К.: Рад. шк., 1991. – 208с.

12. Петрусенко Н.И. Сборник диктантов по физике. – Минск: Нар. Асвета, 1982. – 64с.

13. Савченко В.Ф. та ін. Уроки фізики у 7-8 класах: Метод. Посіб. Для вчителів/ В.Ф. Савченко, С.В. Коршак, О.І. Ляшенко. Фізичні бувальщини. На допомогу вчителю фізики/ В.Ф. Савченко. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 320с.

14. Савченко М.О. Фізика: Розв’язування задач. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2004.

15.Соколович Ю.А., Богданова Г.С. Фізика. Довідник з прикладами розв’язування задач. – Х.: Вид-во «Ранок», 2013.